Виховна робота

Віночок народних традицій

Відео

Тема проекту. Віночок народних традицій

Мета проекту.  Продовжувати ознайомлювати учнів з кращими народними традиціями, обрядами, зразками усної народної творчості; розвивати допитливість, уміння працювати з довідковою літературою; вдосконалювати навички виразного читання віршованих та прозових творів, зв’язне мовлення, пам'ять, увагу; виховувати ціннісне ставлення до традицій українського народу.

Обладнання. Телевізор, ноутбук, презентації, навчальне відео, позначення кожної робочої групи, вінок, стрічки, купеля, колиска з лози, лялька, вишиті рушники, вишиванки, аудіо записи, коровай, сіль.

Література. Інтернет матеріали, усна народна творчість.

Тип проекту. Інформаційно-дослідницький.

Навчальний предмет. Літературне читання.

Тривалість. Два  тижні.

Захист проекту

І. Організація класу до уроку.

Привітання. (Зустріч гостей. Лунає пісня «Зеленеє жито»)

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

Ми зичим достатку усім і добра.

І доля завжди щоб привітна була.

ІІ. Вступначастина.

Вступне слово вчителя.

- Щасливі ми і пишаємось тим, що народилися і живемо на такій чудовій,багатій,мальовничій землі - у нашій славній Україні.Тут жили наші прадіди,діди тут живуть наші батьки . Справжні українці мають завжди пам’ятати звідки вони родом, де їх коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї, обряди та обереги.

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Протягомтрьохтижнів ми з вами працювалинад темою  пректу«Віночокнароднихтрадицій», а самедосліджувалитізвичаї та обряди, якісупроводжувалиукраїнськудитину з перших днів, з перших роківїїжиття. Асьогодніу нас звітний урок, про своїздобутки нам будутьзвітуватитакігрупи: «Пошуковці», «Фольклористи», «Дослідники», «Народознавці».

- Скажіть, діти, як вирозумієте слово «традиція».

Традиція (від латів.(латинський) traditio — передача; віддання), елементи спадщини, що передаються від покоління до покоління і що зберігаються протягом довгого часу; це норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, обряди ….

– Діти, а які традиції, звичаї або обряди зберігаються у ваших родинах? (Відповіді дітей: Різдво, Великдень, Вербна неділя, весілля, день народження та ін..)

– А який  запам’ятався найбільше? (Відповіді дітей)

ІІІ. Основначастина.

–  Діти, у нас дуже велика радість,  народилась маленька дівчинкаГаннуся. Ось погляньте яка вона. Спочатку вона весь час спала,посопуючи маленьким, як ґудзик,  носиком. А тепер усе частішепросинається, водить оченятами по кімнаті, плямкає ротиком і   навіть,інколи плаче.

Один з найперших  давніх обрядів,- який проводили на самому початку життя дитини - є перше купання  немовляти.

– Що потрібно для купання дитини? (Відповіді дітей: вода, рушник, ванна, мило).

Раніше ванни не було, а немовля купали в купелі .

Саме про цей обряд нам розповість перша група «Пошуковці».

Звіт групи «Пошуковці».

Сьогодні ми запрошуємо вас стати учасниками обряду «першого купання немовляти».

Неси Сергійку води,

У купель наллємо.

Щоб скупати нашу Ганю,

Ще й квіток добавимо.

– А ви знаєте, як матуся перевіряла, чи не гаряча вода для маляти?

Вона занурювала лікоть у воду, вода повинна  бути теплою.

Щоб дитина росла здоровою до купелі у воду додавали різні трави з побажаннями.

Давайте  і ми  будемо дотримуватися цього обряду,  додамо цілющих трав з побажанням.

Діти:

– Кладу ромашку, щоб «рум’яна була»,

– Кладу калину, щоб «красна була»,

– Кладу барвінок, щоб «довго жила»,

– Кладу чорнобривці, щоб «була чорноброва».

Ігрова діяльність

Давайте зараз і ми скупаємо нашу дівчинку.

(Вчитель разом з дітьми готує купель, воду, бере рушник. Разом з дітьми купає дівчинку з промовлянням

Виллєм меду, срібла кинем,

Щоб була багата,

Щоб росло дитя красиве

І раділа хата.

Ще у купіль покладемо

Червону калину,

Чебрець, руту та барвінок –

Скупаєм дитину.

Щоб коса була у неї

Гарною, густою

В першу купіль покладемо

Гребінь із щіточкою.

(Звучить мелодія . Хором)

Хлюп, хлюп водиченько,

Хлюп, хлюп на личенько

І на ручки і на ніжки

Хлюп, хлюп, хлюп.

Вчитель

А давайте разом заспіваємо для Ганнусі купальну пісню.

Виконання української народної пісня «Купалися ластів’ята»

Купалися ластів’ята

Та в чару-водиці,

Щоб були ми білотілі

Та ще й білолиці

Купалися ластів’ята

Та в чару-водиці,

Щоб були ми чорнобриві

Та ще й білолиці.

У любисточку купали,

Живу воду наливали,

Щоб здоров’я тіло мало,

Лиха-горенька й не знало.

- Дякуємо вам за цікаво проведений обряд першого купання немовляти.

А продовжити я хочу легендою.

Робота над легендою.

Існує прекрасна легенда. Бог вирішив наділити народи талантом. Одні отримали елегантність та красу, інші дисципліну і порядок. Хтось – здатність до торгівлі, а хтось - до музики. Обдаривши усіх, подивився Бог і раптом побачив у куточку дівчинку.

Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.

Я –Україна. А плачу бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Вороги знущаються з моїх дітей, удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Чого ж  ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як завадити твоєму горю? Є у мене неоцінений дар, який прославить тебе на весь світ. Це пісня.

Взяла дівчина – Україна дарунок, притиснула міцно до серця. Поклонилася Всевишньому і понесла пісню в народ. З тих самих пір співають люди пісню, лікують нею серця.

Відповіді на питання.

- І справді, від народження і продовж всього життя поруч з людиною крокує пісня.

І для кожного з нас найпершою є пісня….Яка?(Відповіді учнів).

Звичайно, мамина колискова.

Звіт другої групи «Фольклористи».

Отже настав час для звіту групи «Фольклористи».

Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них - світ добра, краси й справедливості.

З маминої колискової, що дзвенить неначе срібний струмочок, починається дорога у велике життя. Мама через колискову прищеплює дитині любов до рідної мови, любов до Вітчизни.

 А співає мама колискову ніжно, лагідно, з любов’ю, щоб заспокоїти і приспати дитинку.

У колискову мама вкладає всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим.

Ой, діти скупалася наша  Ганнуся та  вже спати хоче.

А щоб дівчинка краще спала, що треба зробити? (Заспівати колискову).

Дитина виконує колискову.

                  Колискова

Лю-лі, лю-лі, треба спати,

Йде вже ніченька до хати,

Світить зіронька в віконце,

Спи, маленьке наше сонце.

Приспів:

Баю, баю, бай, бай, бай,

Спи, дитино, засинай,

Спи, малесеньке дитятко,

Вже втомились оченятка.

Баю, баю, бай, бай, бай,

Спи, дитино, засинай,

Баю, бай - засинай.

Лю-лі, лю-лі, треба спати,

Вже поснули пташеня,

Їм матуся у садочку

Теж співала співаночку.

Приспів.

Навіть непосида котик

Смачно спить спіймавши хвостик.

Спи і ти, мій голубко,

Моя малесенька зузолька.

Приспів.

- Ось ми заколисали дитинку. Коли дитина прокидається треба було її забавити. Для цього в українського народу існують спеціальні пісні-забавлянки.  Пропоную виконати одну з  найвідоміших забавлянок «Сорока-ворона».

Сорока-Ворона

Сорока-Ворона 
Діткам кашку варила.

На припічок ставила,

Ідіть, діти, по дрова

Буде кашка готова.
- Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам і цьому дам,
А цьому не дам,
Дров не носив,
Діжі не місив,
Пічки не топив,
Гулі-гулі лети звідси

- Забавили Ганнусю,  посміхається… .

- Спливав час, діти виростали і вже самостійно збиралися для ігор, хороводів,  які майже завжди супроводжувалися піснями.

Фізкультхвилинка.

- Давайте ми відпочинемо і разом виконаємо таночок «Подоляночка».

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,

Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.

Ой устань, устань, подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька,
Вмий своє личко, личко біленьке,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,

Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.

- Відпочили, працюємо далі.

- Для того, щоб дізнатися про що ми будемо говорити далі, потрібно прочитати народну мудрість.

Квіти – це нитка, що зв’язує людину і красу.

- Далі ми поговоримо не просто про квіти, а про квіти-символи, які увійшли до українського віночка.

- Віночок у давнину носили лише дівчата.  Віночок — не лише прикраса, а й оберіг.А детальніше про віночок розповість група «Дослідники».

Звіт третьої групи «Дослідники».

Віночок дівчата починали носити з трьох років. Перші віночки дітям плели мами. У віночок вплітали три квіточки: чорнобривці, незабудки, ромашки, як символи юності, ніжності,краси.

А другий — у чотири рочки. Туди вже додавали безсмертник, листочки яблуні, символ здоров’я.

У шість років у вінок вплітали червоний мак, символ краси та молодості.

У сім років вінок плели з семи квітів та цвіту яблуні, символу материнської любові.

Потім дівчинка вчилася плести собі віночки сама, пам’ятаючи про символи кольорів і квітів.

Отак привчалися діти до народних традицій, щоб потім передати їх наступним поколінням.

Ось вже і всі квіти у віночку! Всього їх 12.  І кожна квіточка у віночку - це лікар і оберіг від лихого ока.

Почекайте, подруженьки дорогенькі! Який же віночок без стрічок?

Твоя правда, подруженько любенька.

Коричнева стрічка найперша.

І в'яжеться вона посередині.

Це наша земля- матінка, наша годувальниця.

Цю стрічку і повинна я

В вінок найпершою в'язати.

Ці стрічки, як сонце, жовті.

Стрічка ця і стрічка ця.

Хай при сонячній погоді

На землі в нас йде життя.

От стрічка світла й стрічка темна.

Але і та, і ця - зелена.

Зелені, як й сама природа.

Це - юність, це - краса, це - врода!

Шоста стрічка - синя,

мов безмежне небо,

яке дає нам силу.

Сьома стрічка - блакитна,

мов водиця з чистої криниці,

яка дає всім нам здоров’я.

Ця оранжево-рум'яна

Стрічка символом хай стане.

Золота колосся, ниви,

З хлібом завжди щоб були ви!

Дев’ята стрічка - фіолетова.

Це - символ мудрості, людського розуму,

Малинова стрічка щедра, наче кущ малини.

До віночка України стрічку ми оцю вплели,

Щирі серцем щоб були.

В'яжемо рожеву стрічку.

Щоб в достатку жити,

Щоб багатство мати,

Треба і рожеву стрічку дов'язати.

Білі - ближче до обличчя.

Чистота душі всім личить.

Україні до лиця

Біла стрічечка оця.

Кажуть, що стрічки захищають волосся від сторонніх очей. Тому і довжиною стрічки були для кожної дівчинки різні, бо вимірювалися довжиною волосся, щоб його сховати під ними.

Вчитель надягає віночок на дівчинку.

Діти виконують танець «Віночок».

Про наступний відомий для нас звичай ми просимо розповісти групу «Народознавці».

Був звичай на Україні, у деяких сім’ях він залишився на сьогодні: на щастя дарувати вишитий рушник. Їх називали оберегами людини.

Було повір’я, що і сорочка вишита й подарована на добро, на хороше життя, буде оберігати

Сорочку вишивали не будь-кому,а людині особливо близькій та рідній: дитині, братові, женихові, чоловікові.

Вишиванки завжди були нашим національним символом, нашою гордістю та автентичною ознакою. Адже вишита українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг.

Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому діткам при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому дівчата повинні були вишити своєму нареченому вишиванку до весілля.Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині.

А ще ми підготували відео про види вишиванок.

Перегляд відео «Види орнаментів».

Поділ на групи за видом орнаменту на вишиванці.

ІV. Підбиття підсумків.

Вправа «Продовж речення».

Сьогодні на уроці я…

Мені сподобалося…

Я запам’ятав (запам’ятала)…

- Ось і добіг до кінця наш проект. Сподіваюся ви будете справжніми українцями. Будете пам’ятати звідки ви родом, де ваше коріння, будете  зберігати, примножувати українські народні традиції та обряди.

І на кінець хочу зачитати вірш ….

Традиції народу

Традиції народу — це велике диво,
Яке струмить з глибин у майбуття.
Їх знаючи, народ іде щасливо
І впевнено у непросте життя.
В традиціях живе душа народу,
Великий зміст закладений у них.
Народ наш любить й береже природу
Та рідну пісню і веселий сміх.
Традицій у народу є багато,
Бо довго ми живемо на землі.
І нам їх треба добре пам’ятати,
Запам’ятати, поки ми малі.
Й нести з глибин віків у день прийдешній,
Бо без минулого немає майбуття.